А ви пам’ятаєте, коли вперше сіли за комп’ютер? Я побачила комп’ютер у своєї кращої подруги в першому класі. Тоді ми цілими днями безперервно грали в ігри і були такими щасливими, що навіть зараз важко передати. В той час я і уявити собі не могла, що комп’ютер стане невід’ємною частиною мого життя, моєї роботи мого дозвілля.

Мій син народився в зовсім інший час і в інших умовах. Зараз стосунки між людиною і технікою перевищили всі мої очікування і продовжують розвиватися. Син із задоволенням з раннього віку пізнавав науку поводження з комп’ютером, ноутбуком, смартфонами і т. д.

Якщо в минулому році дитини цікавили тільки комп’ютерні ігри, то в цьому році він мені почав задавати питання про те, хто і як їх робить.

Щоб знайти відповіді на ці та інші питання сина, довелося шукати літературу. Не приховую, я теж хотіла дізнатися відповіді на такі прості і зрозумілі речі.

Не дивно, що в бібліотеці сина з’явилася книга «Програмування для дітей». Це ілюстроване керівництво по мовам Scratch і Python виявилося прекрасним вчителем не тільки теоретичного характеру. У книзі наведено чіткі інструкції, які дозволяють дітям створювати власні ігри і мультфільми.

Загалом, мій син б у захваті від нової книжки. Спочатку він отримав всі відповіді на питання про те, що таке комп’ютерна програма, як думає комп’ютер і як програміст змушує комп’ютер виконувати потрібні йому дії. Все це викладено в першому розділі книги.

З другої глави почалося знайомство зі Scratch. Завдяки цьому програмному забезпеченню син зміг створити гри «Втечи від дракона» і «Скажені мавпи».

Спочатку я навіть сумнівалася, що у восьмирічної дитини що-небудь вийде з цієї затії, але даремно я сумнівалася. Завдяки гарному супроводу в книзі і чіткої інструкції з яскравими картинками, син незабаром грав в ігри, які сам спрограммировал.

Ось зараз ми вже дісталися до третьої глави книги, і син осягає Python. Сумніватися я вже припинила і тепер дозволяю возитися дитині з комп’ютером стільки, скільки йому потрібно для програмування.

Думаю, замість чергового мультика або стрілялки на телефоні, нехай краще проводить час за комп’ютером з користю. Адже хто знає, може, він виросте програмістом і буде заробляти цим собі на життя? Або ж навпаки, він зрозуміє, що це не його, і зможе сконцентрувати свою увагу на інших галузях життя.

Головне, що зараз синові весело. Він щодня дізнається щось нове і розвивається. Він з гордістю розповідає про те, що за допомогою програми змушує рухатися героїв гри, дозволяє їм видавати звуки, міркувати, бігати й стрибати. Приємно бачити такі розумні книжки, які не тільки дарують радість дітям, але і дозволяють їм ставати розумнішими.

Думаю, що 1 вересня, як тільки дитина зустрінеться зі своїми однокласниками, це буде перша тема для обговорення. А на уроці інформатики дитина зможе багато розповісти теоретично, так і показати на практиці.

Для мого сина ця книга стала однією з найулюбленіших.